Санскрин з нано-частинками: користь чи шкода?

Санскрин з нано-частинками, косметичний засіб, покликане захищати шкіру від дії прямих сонячних променів. Однак сьогодні медики не впевнені в безпеці нано-частинок. Чи варто довіряти їх думку?

В даний час велику популярність здобули косметичні засоби, у складі яких присутні нано-частинки. Не уникли такої долі і санскрины, засоби для захисту шкіри від ультрафіолетового випромінювання. Тривале перебування під прямими сонячними променями дійсно створює певну небезпеку.

Насамперед, шкіра починає старіти. Сьогодні вже не секрет, що онкологія шкіри дуже часто розвивається саме з вини сонця. Санскрины утворюють на поверхні тіла особливу плівку, яка не дозволяє шкідливому випромінюванню впливати на епітелій.

Щоправда, користуються даною продукцією в основному люди з особливо чутливою шкірою, так як мало хто відчуває захват від необхідності використовувати «замазку», що створює прозоре покриття. Нано-частинки при виробництві санскринів стали використовувати зовсім недавно. Виробники пояснюють застосування інноваційних технологій, як необхідний крок для підвищення ефективності своєї продукції. Наскільки виправдано дане удосконалення?

Слід зауважити, що навіть серед вчених, що займаються вивченням горезвісних нано-частинок, немає єдиної думки щодо безпеки подібних засобів. Наприклад, дослідники з Argonne National Laboratory вважають, що нано-частинки негативно впливають на здоров’я людини і застосовувати їх в косметичних цілях не рекомендують.

Одночасно з цим у 2008-му році європейська комісія представляє доповідь, в якому нано-частинки визнаються корисними. Через пару років стає відомо, що лабораторні миші погано переносять препарати з нано-частинками титану. А в 2011-му році австралійські вчені настійно рекомендували утриматися від використання удосконалених санскринів.

Виходить, що єдиної думки на цей рахунок немає, і будь-який споживач сонцезахисного засобу перебуває в невіданні про можливі побічні ефекти частинок діоксиду титану. Нано-частинки здатні без праці проникати крізь шкірні пори. Невідомо, до чого призведе ця технологія через кілька років.

До речі, багато покупці продовжують купувати «застарілі» моделі санскринів, вважаючи за краще наносити на своє тіло замазку, ніж користуватися засобом з незрозумілими побічними ефектами. Відомо, що деякі типи нано-санскринів здатні при впливі сонячного світла і води виділяти в навколишнє середовище вільні радикали.

При цьому варто враховувати, що діоксид титану становить небезпеку тільки у вигляді нано-частинок. Тому не варто відмовлятися від продукції, що містить його звичну форму. На жаль, далеко не всі виробники тепер вказують на етикетках, що засіб містить нано-санскрины. Особливій критиці серед споживачів піддаються засоби для захисту шкіри від корейських і японських виробників. Помічено, що при їх використанні тіло покривається-таки ластовинням, що практично неможливо при нанесенні європейського зразка.

Користуватися чи ні нано-саанскринами, кожен вирішує самостійно. Проте варто пам’ятати, що неодноразово засіб, яке отримало широке розповсюдження і схвалення, згодом визнавалося неефективним і шкідливим.